Основними істотними передбачуваними факторами ризику, що можуть вплинути на операції та результати діяльності підприємства є наступні фактори:
техногенного характеру (аварії, катастрофи, пожежі, вибухи, тощо);
природного характеру (небезпечне геофізичне, геологічне, метеорологічне або гідрологічне явище, деградація ґрунтів, інфекційна захворюваність та отруєння людей, інфекційне захворювання тварин тощо);
соціального характеру (протиправні дії терористичного і антиконституційного спрямування, або пов’язані із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо);
воєнного характеру (застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення, тощо);
підприємницького характеру ( розкрадання цінностей, необгрунтоване зростання цін, інфляція)
при цьому підприємство використовує загальноприйняті методи та заходи щодо управління такими ризиками.
Оскільки КП »РБВ» є госпрозрахунковим підприємством, то основними заходами є страхування підприємницьких ризиків:
Страхування підприємницьких ризиків являє собою відношення по захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, сформованих із страхових внесків, що сплачені ними, (страхових премій).
Розглянемо основні методи оптимізації (зниження) ризику. Так, виділяють три групи засобів подолання (зниження) ризику у менеджменті, а саме:
1) профілактика ризику;
2) зовнішнє страхування ризику;
3) внутрішнє страхування;
Існують дві основні форми зовнішнього страхування ризиків підприємства:
1. Обов'язкове страхування охоплює основні виробничі фонди торговельного підприємства. Основні виробничі фонди страхуються в обов'язковому порядку в межах їх балансової вартості. Максимальні розміри страхових тарифів і мінімальні розміри страхових сум для кожного об'єкту страхування визначаються з урахуванням рівня ризику і затверджуються урядом.
2. Добровільне страхування ризиків здійснюється страховими компаніями в широкому діапазоні.
Для підприємств доцільно проводити страхування:
o поза-обігових активів;
o реальних інвестицій;
o фінансових інвестицій;
o прибутку від виробничої та торговельної діяльності Форми внутрішнього страхування такі:
1. Забезпечення компенсації можливих фінансових втрат за рахунок "премії за ризик". Сутність в вимогах від контрагентів додаткового доходу по операціях з підвищеним ризиком. Цей додатковий доход повинен зростати пропорційно збільшенню рівня ризику по господарській операції. При цьому слід мати на увазі, що премія за ризик повинна зростати пропорційно збільшенню не загального рівня ризику, а тільки систематичного (ринкового). Оскільки несистематичний ризик пов'язаний в основному з дією суб'єктивних факторів і може бути мінімізований самим торговельним підприємством.
2. Забезпечення компенсації можливих фінансових витрат за рахунок системи штрафних санкцій. Являє собою одну з найбільш розповсюджених форм внутрішнього страхування ризиків. Передбачає розрахунок і включення контрактів необхідних рівнів штрафів, пені та інших форм фінансових санкцій в разі невиконання чи порушення контрагентами своїх зобов'язань. Рівень штрафних санкцій повинен в повній мірі компенсувати фінансові втрати підприємства з недоотриманням доходів, інфляцією, зниженням майбутньої вартості грошей.
3. Забезпечення подолання негативних фінансових наслідків за рахунок резервування частини фінансових засобів дозволяє забезпечити внутрішнє страхування ризиків по тих операціях торговельного підприємства, по яких відшкодування негативних наслідків не може бути покладене на контрагентів.
Резервування фінансових ресурсів здійснюється в наступних формах:
o формування резервного (страхового) фонду підприємства - він утворюється у відповідності до вимог законодавства та статуту;
o нерозподілений прибуток - його можна розглядати як резерв фінансових ресурсів, що використовується у випадках необхідності ліквідації негативних фінансових наслідків по окремих господарських операціях торговельного підприємства.
Найбільш небезпечні ризики страхуються з допомогою зовнішнього страхування. Страховий захист таких ризиків забезпечують спеціальні страхові компанії (страховини), котрі залучають сюди страхувальників і використовують їх для відшкодування спричинених їм збитків при виникненні обумовлених подій (обставин).
Ця система залежить від специфіки роботи і спеціалізації підприємства, але загалом повинна виглядати в такий спосіб:
1) страхування майна і майнових цінностей, тобто будинків, споруд, устаткування, готової продукції на складах тощо від усіх можливих нещасних випадків, передбачених страховим договором;
2) страхування відповідальності, що містить у собі загальногромадянську відповідальність (ризик забруднення навколишнього середовища) і відповідальність роботодавця перед працівниками (ризик одержання працівником каліцтва при нещасливому випадку на виробництві);
3) страхування персоналу, тобто страхування компанією життя співробітників, страхування на випадок тимчасової непрацездатності або інвалідності.